Вниз

21 Березень 2013

Підсилення стрічкових фундаментів

Розрізняють підсилення самого фундаменту за недостатньої міцності мате­ріалу фундаменту або підсилення фундаментів за допомогою їх поширення за недостатньої міцності ґрунтів основи. При підсиленні тіла фундаменту може використовуватись метод закріплення цементацією (рис. 3.5).


Часто в таких випадках використовують монолітні залізобетонні балки (рис. 3.6) та залізобетонні сорочки завтовшки не менше 15 см (рис. 3.7).

При збільшенні навантаження на основу або за недостатньої її міцності виконують поширення фундаменту суцільне або місцеве (рис. 3.6–3.12).

При підсиленні підведенням збірних залізобетонних банкет (рис. 3.10) підставки вставляються після виваження фундаменту домкратами через розпо­дільну балку.

Рис. 3.5. Відновлення несучої здатності муру
стрічкових фундаментів:

а − закріплення цементацією; б − знищення розриву за допомогою цементного розчину; 1 − фундамент (існуючий), який підсилюють; 2 − ін’єктори для нагнітання розчину;
3 − розрив у фундаменті; 4 − рідкий розчин; 5 − цегляна стіна

 

Рис. 3.6. Встановлення розвантажувальних балок
та приливок із бетону:

1 − стіна на фундаменті; 2 − додаткова (нова) частина фундаменту; 3 − металеві балки, пропущенні крізь отвори у стіні; 4 − ущільнена гравійно-піщана суміш;
5 − арматурні каркаси; 6 − зона ущільненого ґрунту

 

 

Рис. 3.7. Схеми розширення та підсилення стрічкових фундаментів
монолітними банкетами за допомогою:

а − балок і штраб; б −  арматурних елементів; в − балок та арматурних елементів;
г − балок; д − жорсткого металевого каркаса; е − шпонок та арматурних елементів;
є − горизонтальних штраб та монолітної обойми; ж − металевого каркаса;
з − пристінних бокових обойм; 1 − існуючий фундамент; 2 − обойми підсилення;
3 − металева балка; 4 − повздовжня арматура; 5 − арматурні стрижні; 6 − анкери;
7 − розподільна балка; 8 − шпонка

 

Рис. 3.8. Розширення стрічкових фундаментів
односторонніми монолітними банкетами:

1 − упорний кутик; 2 − підкіс; 3 − робоча балка; 4 − щебенева підготовка; 5 − анкер;
6 − розподільна балка; 7 − зашпарування литим бетоном

 

Рис. 3.9. Схеми розширення та підсилення окремих фундаментів:

а − бутового; б − залізобетонного; 1 − колона; 2 − стяжні болти; 3 − швелер;
4 − куток; 5 − існуючий фундамент; 6 − бетонна обойма;
7 − арматура існуючого фундаменту; 8 − нова арматура

 

Рис. 3.10. Схеми розширення фундаментів з підсиленням ґрунтів
основи за допомогою:

а − обойми розширення та плоских домкратів; б − попереднього обтиснення ґрунту домкратами; в − обтиснення ґрунту під збірними елементами через металеву рамку та попередньо стиснутий підкіс; г − збірних блоків; д − збільшення опорної площі  фундаменту; 1 − існуючий фундамент; 2 − обойми підсилення; 3 − металева балка;
4 − гідравлічний домкрат; 5 − бетон; 6 − збірний банкет; 7 − домкрат; 8 − клин;
9 − колона; 10 − металева обойма; 11 − попередньо стиснутий підкіс; 12 − металева рамка; 13 − блоки; 14 − тяжі; 15 − додатковий фундамент із збірних плит;
16 − натискна рамна конструкція

 


Рис. 3.11. Схеми підсилення стрічкових (а−в)
та окремо стоячих (г−д) фундаментів палями:

1 − існуючий фундамент; 2 − рандбалка; 3 − пальовий ростверк; 4 − паля

Для підсилення стрічкових фундаментів можна використовувати палі. Широ­ко застосовують трубобетонні палі, які вдавлюються в ґрунт.

Палі опираються на корінний твердий ґрунт або виконуються висячими. При цьому попередньо вибурюють свердловини під палі діаметром на 10–15 см меншим за діаметр труб паль. Потім металеві труби з загостреним кінцем вдавлюють домкратом у свердловину, а потім заповнюють трубу бетоном. Несуча здатність такої палі дорівнює

      

У багатьох варіантах підсилення фундаментів використовують розвантажу­вальні балки, переважно металеві.

Розвантажувальні балки приймають з двотаврів № 16–18 і розраховують за  діючими на них навантаженнями.

Армування гнучких залізобетонних елементів виконують за розрахунком згідно з чинними нормативними документами.

Еще из рубрики Статті

Поделись своими мыслями!

Пожалуйста, зарегистрируйтесь для комментирования.